ЧЕРКАСЕНКО СПИРИДОН ФЕОДОСІЙОВИЧ (Cherkasenko Spyrydon Feodosiiovych) [(псевд. і крипт. – С. Т., С. Ч., Педагог, Провінціал, Стах Петро, Тодосієнко С. та ін.) 24.12.1876, м. Новий Буг Миколаївської обл. – 08.02.1940, м. Прага, Чехія] – письменник, драматург, педагог.

Після закінчення Новобузької учительської семінарії (1895) майже 15 років учителював у селах степової України, у школах для дітей залізничників та шахтарів Донбасу. Водночас займався літературною діяльністю, публікуючи свої твори як окремими виданнями, так і на сторінках українських часописів обабіч кордону, що розділяв етнічні землі українців між Російською та Австро-Угорською імперіями. У 1909 р. як автора драми «Хуртовина» про нужденне життя шахтарів Ч. засуджено на місяць арешту й назавжди позбавлено права викладати. 1910 р. переїхав до Києва, де плідно займався літературною творчістю.

Брав активну участь у боротьбі української інтелігенції за національну школу. Зокрема, був причетний до створення Всеукраїнської спілки вчителів і діячів народної освіти (1906), перших на Наддніпрянщині видавництва педагогічної літератури «Український учитель» (1907–12) та українського педагогічного журналу «Світло» (1910–14), серії книжок «Української педагогічної бібліотеки» (1914), Всеукраїнської учительської спілки (1917), видавництва «Українська школа» (1917), часопису «Вільна українська школа» (1917). Автор букварів «Граматка» (1907) та «Початок» (1917, 1918), читанок для 1–3-х класів «Рідна школа» (1917–19), підручника для учнів початкових шкіл «Найпотрібніші правила правопису з додатком самостійного писання» (1918), збірника «Ялинка. Як упорядковувати дитячі свята» (1912), статей із різних питань освіти, науково-популярних видань, оповідань та віршів для дітей.

Наприкінці 1919 р. емігрував. Працював літературним редактором віденського видавництва «Земля», заснованого для забезпечення закладів освіти майбутньої незалежної України необхідною літературою. Це видавництво протягом 1920–22 рр., зокрема, випустило буквар і читанки Ч., а також його «Короткий курс правопису з додатком самостійного писання», що складався з двох брошур та призначався для третього та четвертого років навчання в школі. У 1923 р. переїхав до Ужгорода, де обіймав посаду театрального референта місцевої «Просвіти». Уважаючи, що саме театр може принести найбільшу користь для пробудження і розвитку в місцевої молоді почуття української національної самобутності, протягом 1923–29 рр. створив понад 10 п’єс, які здебільшого пропагували ідеї пластунського руху. 1927 р. переїхав у с. Горні Черношіце на околиці Праги, де займався переважно літературною працею.

Похований у Празі на Ольшанському цвинтарі.

Джерело публікації:

Антонець Н. Черкасенко Спиридон Феодосійович. Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; за наук. ред. Л. Д. Березівської. Електрон. вид. Вінниця, 2025. С.419–421.  URI: https://lib.iitta.gov.ua/745951/1/Енциклопедичний%20словник_.pdf#page=420 (дата звернення: 01.07.2026).

Анонси та оголошення

Заходи

Круглий стіл «”Школа під голубим небом” Василя Сухомлинського: від історії до сьогодення»

Виставки

До Дня працівників освіти

Наші видання

Актуалізація науково-аналітичного супроводу єдиного інформаційного простору відкритої освіти