НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Бібліотека це дзеркало і джерело духовної культури

Image
04060, Київ, М.Берлинського, 9 380 (44) 467-22-14 dnpb@i.ua Мапа проїзду
A A A

Біографія Фр. В. Фребеля

Фрідріх Фребель народився 21 квітня 1782 р. в м. Обервейсбах князівства Шварцбург-Рудольфштад Німеччина, він був наймолодшою шостою дитиною в сім’ї пастера. Коли Фрідріху було шість місяців померла його мати. Через 3 роки його батько знову оженився, однак батько та мачуха не приділяли ніякої уваги молодшому сину. Тому з дошкільних років Фрідріх повинен був розраховувати тільки на себе. Він постійно спілкувався з природою, а як тільки навчився читати, то самостійно вивчав біблію. Ці три обставини: втрата матері, любов до природи, а також глибока християнська віра мали значний вплив на його педагогічну концепцію щодо виховання дітей, яку він розробив пізніше. Згадуючи період свого дитинства Ф. Фребель охарактеризував його, як “самий тяжкий період свого життя”.

Життєвий шлях Ф. Фребеля був досить складний. В юнацькі роки він розпочинає пошуки професії, яка б відповідала його інтересам. Однак, за його переконанням, він не мав ніяких здібностей до педагогічної діяльності. По закінченню народної школи в м. Обервайсбах його забрав до себе дядько, який проживав в м. Штадтільм, де Фрідрих закінчив муніципальну школу. В 1799 р. він поступив до .університету в м. Йене на природничий факультет, який після двох років навчання повинен був залишити у зв’язку з важкою хворобою батька. З ним він перебував до його смерті в 1802 році. Тільки в 1810 р. Ф. Фребель зміг продовжувати навчання в іншому університеті м. Готтінген на природничому факультеті, де він також вивчав (в основному, самостійно) філософію, історію, антропологію, а також педагогіку, що дало йому можливість отримати енциклопедичну підготовку. Завершив він свою університетську освіту в Берлінському університеті у 1812 році.

У 1803 р. він почав працювати землеміром у лісництві, однак в цей час Фрідрих мріяв працювати архітектором і активно шукав роботу саме в цьому напрямку. В 1805 р. він займався будівництвом сільських будинків і досить швидко переконався, що ця праця йому не підходить.

1806 рік вніс зміни у характер діяльності Ф. Фребеля, в цей період він познайомився з багатою родиною фон Холзханзенів, яка проживала в м. Франкфурт і отримав запрошення працювати гувернером їхніх трьох хлопчиків. З 1808 по 1810 рік Ф. Фребель переїжджає зі своїми підопічними дітьми до м. Вердон у Швейцарії, де познайомився з виховною методикою Г. Песталоцці, яку намагався застосовувати у своїй гувернерській діяльності. Слід зазначити, що саме концепція Г. Песталоцці відіграла суттєву роль у формуванні педагогічних поглядів Ф. Фребеля на виховання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

Виходячи із тверджень Г. Песталоцці, на розвиток дитини впливають три провідні сили:

  1. сила інтелектуальна (сила розуму), яка складається, в основному, із здібностей пізнавальних;
  2. сил сі фізична (сила рук), яка пов’язана з контролем за рухами всього тіла і мануальними здібностями;
  3. сила моральна (сила серця), яка закладає якості характеру особистості.

Ці три сили є рушійними чинниками, які стимулюють всебічне виховання дітей та молоді в найбільш оптимальний спосіб. Досягти високого рівня розвитку вище зазначених сил у дітей можна при умові їх стимуляції в процесі навчання, починаючи з дошкільного віку. Відмінність Фребелівської позиції полягала у розумінні того, що людина є частиною природи, яку створив Бог і різноманітна людська діяльність детермінована божественною силою. Внутрішній світ людини, в якому закладені потенціальні сили, повинен постійно розвиватись та удосконалюватись. Тобто, підтримка процесу розвитку цих сил полягає в отриманні дитиною різноманітного життєвого досвіду, який пізніше розподіляється в певну структуру. Ф. Фребель підкреслював, що виховання та навчання дітей, згідно з теорією Г. Песталоцці, повинно поєднувати елементарні сили: голови, рук та серця з метою досягнення дітьми успіхів в освіті. З цього можна зробити висновок, що виховання, на думку Ф. Фребеля, має глобальний характер і включає наступні аспекти: пізнавально-інтелектуальні разом з фізично-мануальними, а також з соціальними та релігійними. Видатний педагог наголошував, що у навчальному процесі слід обов’язково враховувати індивідуальний підхід до дітей. Релігійне та моральне виховання повинне займати провідне місце і проводитись у групі дітей з метою оволодіння ними практичним досвідом спілкування між собою. Ф. Фребель вважав, що педагогічна концепція Г. Песталоцці потребує подальшої теоретичної та практичної модернізації і більш широкого застосування у виховній практиці дітей. Ці погляди він виклав у своїй першій публікації “Коротке обговорення принципів виховання та навчання Г. Песталоцці” (1809 р.).

У березні 1813 р. розпочалася війна з Наполеоном і Ф. Фребель пішов добровільно до прусської армії, беручи активну участь у цій війні до травня 1814 року. В червні цього року після демобілізації він був зарахований на посаду асистента в Берлінському університеті. В цей період Ф. Фребель почав розробляти свою педагогічну концепцію виховання дітей, так звану “сферичну філософію”, що базувалась на постулатах християнської моралі.

У 1816 р. Ф. Фребель переїжджає до м. Грейсхейм, щоб після смерті брата Христофа, з яким він був в добрих стосунках, допомагати своїм трьом братам, які там проживали. У наступному 1817 р. він переїхав до м. Кельхау, де заснував приватну школу під назвою – “Загальновиховний німецький заклад”. За короткий період ця школа стала популярною серед батьків та педагогічної громадськості цього регіону, в ній навчалось близько 60 учнів. Однак політика канцлера Міттерніха щодо народної освіти і лібералізму в педагогіці, введення в країні поліцейського надзору за школами, ліквідація студентського братства привели до закриття цієї школи, яку влада окреслила – “гніздом демагогів”.

В 1818 р. Ф. Фребель оженився на Генрієтті Вільхельман, яка була дочкою члена Берлінської військової Ради. Слід зазначити, що цей шлюб сприяв активізації його науково-педагогічної діяльності, період праці в м. Кельхау з 1817 по 1831 р. був для Ф. Фребеля найбільш продуктивним. За цей час він написав значну частину своїх книг, а також статей з дидактики та теорії виховання, обгрунтування вимог щодо складання навчальних програм тощо. В цих публікаціях він узагальнив свій педагогічний досвід і обґрунтував особисті погляди на навчально-виховну систему дітей. Найбільш відомими з них були: “Універсальне навчання, яке відповідає німецькому характеру і основним потребам німців”(1821), “Про навчання у Німеччині”(1823), “Виховання моралі” (1826).

Після закриття школи в м. Кельхау та неможливості реалізації своїх педагогічних ідей в Німеччині Ф. Фребель переїхав із своєю дружиною до Швейцарії, де почав працювати у приватному виховному закладі в м. Вертензе. Пізніше він був призначений директором дитячого будинку в Берні і одночасно елементарної школи в Бургдорфі. Ф. Фребель розробив оригінальні навчальні плани для цих закладів. Система навчально-виховного процесу передбачала викладання всіх навчальних дисциплін на основі активної творчої діяльності дітей, що також поєднувала їх знання з практикою оточуючого життя та підготовкою їх до майбутньої праці. Навчальний план для елементарної школи охоплював курс навчання для трьох класів, в яких навчались діти 4–6, 6–8 та 8–10 років. Система навчання спиралась на широке застосування різноманітних ігор (переважно дидактичних та рухливих). Це заложило фундамент до наступного етапу науково-педагогічної діяльності Ф. Фребеля, коли він зайнявся розробкою концепції дошкільного виховання, в основі якої було покладено ігровий метод. Однак новаторська діяльність протестанта за своєю вірою Ф. Фребеля постійно критикувалась клерикальними католіками, а також учнями Г. Песталоцці, зокрема, Хеггером і Фелленбергом, які не погоджувались з його методикою навчально-виховної роботи в цих навчальних закладах. Для того, щоб привернути увагу педагогічної громадськості до своєї концепції Ф. Фребель опублікував в 1833 р. книгу – “Принципи навчання людини”, що практично була вже написана ним три роки тому.

У зв’язку з хворобою дружини та проблемами, що склались у його педагогічної діяльності у травні 1836 року Ф. Фребель повернувся до Німеччини, зосередивши свої зусилля на розробці системи освіти та виховання дітей дошкільного віку. Дружина Ф. Фребеля померла в травні 1839 р., а в червні 1940 р. в м. Бланкенбург було відкрито дошкільний заклад, що отримав назву “Дитячий сад”. В основу навчально-виховного процесу була покладена фребелівська концепції«сферичної філософії»-. За його думкою діти повинні були відчувати себе, як квіточки в саду, як рослини під наглядом виховательок-садівниць. Головною метою Ф. Фребель вважав підготовку дітей до навчання у школі із широким застосуванням розроблених ним ігор. У Німеччині в той час функціонували так звані «заклади опіки малих дітей». Тільки в Берліні у 1938 р. функціонувало 22 таких заклади.

До найважливішого компоненту педагогічної концепції Ф. Фребеля відносяться дидактичні ігри, що проводяться під керівництвом дорослих і використовуються дітьми самостійно з широким використанням певних предметів (дарів). Вони застосовуються як дидактичний матеріал, сприяє вивченню дітьми структури цих предметів. Слід додати, що в 1836 році Ф. Фребель відкрив в Тюрінгії заклад для розвитку у дітей та молоді інтересу до творчої праці, що по суті був фабрикою для вироблення іграшок. Саме там були виготовлені перші предмети (дари), що мали сприяти самовдосконаленню дітей. До них відносились:

  1. дерев’яні кулі різних розмірів;
  2. коробки з кубиками;
  3. великі куби, які можна було поділити на вісім менших кубів, куби з цифрами ( для формування математичних понять);
  4. малі м’ячі з ниток всіх кольорів веселки;
  5. циліндри, піраміди; різні вирізки з дерева, картону та ін.

Ф. Фребель вважав, що діти завдяки активному контакту з різними формами предметів в процесі ігор мають можливість детально ознайомитись в ігровій практиці з їх структурою. Наприклад, викладання з кубиків та інших предметів різних фігур сприяло розвитку у дітей творчості, фантазії, конструкторських якостей, вміння маніпулювати предметами тощо. Зжовуючи дитину в сім’ї, мати мала можливість спостерігати за нею, допомагати їй своїми зрадами, що на думку Ф. Фребеля, було дуже важливо у вихованні малюків. В концепції Ф. Фребеля ігри з предметами відігравали основну роль, однак поряд з ними, він надавав належну вагу рухливим іграм (з бігом, стрибками, танцями та ін.) та праці дітей в природі (доглядання за рослинами, тваринами).

Ф. Фребель намагався широко популяризувати свою теорію ігор серед педагогічної громадськості та батьків в різних публікаціях на шпальтах журналів та книжках. Перші статті присвячені дидактичним іграм були опубліковані в журналі “Sonntagsblat” в 1837–1940 роках. В 1843 році опубліковані статті про діяльність німецьких дитячих садків, в 1844 – видана книжка «Mutter und Koselider» (Колисанки), де була викладена програма для виховання малих дітей до двох років, які ще не відвідували дитячий садок і виховувались вдома. З 1850 року видавався щотижневик за його редакцією, а в 1851 і 1852 роках журнал педагогічних поглядів Ф. Фребеля.

У 1848 р. Ф. Фребель організував науково-методичну конференцію для вчителів елементарних шкіл, на якій велися дискусії про взаємозв’язок у вихованні та навчанні дітей у дитячому садку та школі, а також про застосування розроблених ним предметів (дарів) у навчально-виховному процесі шкіл. В рішенні цієї конференції вчителі зафіксували пункт – «Звернутись до уряду міста Франкфурта про включення фребелівських дитячих садків до німецької системи народної освіти». Однак педагогічна система Ф. Фребеля не знайшла позитивної оцінки у прусських влад та керівництва освітою, які відмовились від відкриття та утримання на своєму бюджеті цих дошкільних закладів.

У червні 1851 р. Ф. Фребель оженився другий раз на Луїзі Левін. В тому ж році він видає остатню публікацію – есе «Про третій дар» в журналі «Sonntagsblat».

Помер Ф. Фребель 21 червня 1852 року. Він прожив довге творче життя (70 років), яке було присвячено вирішенню проблем всебічного виховання дітей, особливо тих, які були позбавлені повноцінної батьківської опіки. Намагався організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб сприяти їх мотивації до науки, виховувати в них християнської моралі в середовищі своїх ровесників. Щоб діти відчували себе комфортно і росли як квіти в чудовому саду, в якому працюють дбайливі, доброзичливі і мудрі виховательки-садівниці.

Інноваційність педагогічних ідей Ф. Фребеля полягала у тому, що його дитячі садки, як виховні заклади для дітей від 3 до 6 років, значно відрізнялись від існуючих дошкільних закладів, які займались, в основному, тільки опікою дошкільнят та формальним (епізодичним) їх навчанням. Ф. Фребель намагався поширити та урізноманітнити виховний процес дітей дошкільного віку, спираючись на їх природну і різноманітну ігрову діяльність. Його ідеї початкового навчання дітей із застосуванням ігор в сім’ї після 1840 року були поширені у дитячих садках, у зв’язку з потребою суспільства у створенні державної опіки над малими дітьми. Дитячий садок став місцем проведення навчальних занять з дітьми спеціально підготовленими виховательками.

Після смерті Ф. Фребеля його ідеї, що не знайшли в ті часи належної реалізації в Німеччині, були поширені у інших країнах Європи, зокрема, Росії, Польщі, Франції, Англії, Італії та ін. Це була також заслуга педагога Берти Маренхолц-Бюлов (1810-1898), яка була доброю знайомою Ф. Фребеля, особливо в останні роки його життя.

Педагогічна концепція Ф. Фребеля наприкінці XIX століття була позитивно прийнята як новаторська представниками педагогічної громадськості майже всіх країн Європи незважаючи на те, що зміст виховного процесу в дошкільних закладах мав свою специфіку. Наприклад, в Росії створення дошкільних закладів широко пропагувало “Товариство народних дитячих садків”, яке вважало, що зміст виховної роботи в них повинен бути зорієнтований на педагогічні рекомендації Ф. Фребеля. У зв’язку з індустріалізацією в більшості країнах Європи та значною міграцією сільського населення до міст, більшість жінок стали працювати на різних підприємствах. Тому дитячі садки розглядались в цей період, як заклади, що допомагають батькам виховувати дітей дошкільного віку, особливо для тих жінок, які самостійно виховували своїх дітей і одночасно працювали.

Фребелівське виховання дитини із застосуванням різноманітних ігор, а також спрямованість його педагогічної концепції на всебічний розвиток здібностей дошкільнят, відповідали потребам суспільства. Його дошкільна педагогіка пов’язала соціальні аспекти опіки над дітьми з основами їх всебічного виховання, створюючи тим самим фундамент для майбутнього систематичного навчання у школі і швидкої адаптації до нього у першому класі.

 

Вільчковський Е. Життєвий шлях та педагогічна спадщина Фрідріха Фребеля / Едуард Вільчковський, Анастасія Вільчковська // Наук. часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова : зб. наук. пр. Сер. 5 Пед. науки: реалії та перспективи / М-во освіти  і науки України, НПУ ім. М. П. Драгоманова.– К. : [б. з.], 2007. – Вип. 8. – С. 3–6.


Анонси та оголошення

03.06.2020

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас до участі у XXVIІ Всеукраїнських педагогічних інтернет-читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі із сучасністю. Ідеї Василя Сухомлинського крізь призму сучасних освітніх практик: набутий досвід і перспективи». Захід відбудеться 30 вересня 2020 року.  Інформаційний лист

22.05.2020

До участі в конкурсі допущені:

– ПОНОМАРЕНКО Лариса Олександрівна – на посаду завідувача відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів;

– ГУРАЛЮК Андрій Георгійович  – на посаду завідувача сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти;

– СУХОМЛИНСЬКА Ольга Василівна – на посаду головного наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики;

– ДОБКО Тетяна Василівна  – на посаду провідного наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– ВОСКОБОЙНІКОВА-ГУЗЄВА Олена Вікторівна – на посаду провідного наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– ГАВРИЛЕНКО Тетяна Леонідівна – на посаду старшого наукового співробітника відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ДЯЧЕНКО Людмила Миколаївна – на посаду старшого наукового співробітника сектору рідкісних видань відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ЗАКАТНОВ Дмитро Олексійович – на посаду старшого наукового співробітника відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти за сумісництвом;

– МІХНО Олександр Петрович – на посаду старшого наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ПІНЧУК Ольга Павлівна – на посаду провідного наукового співробітника сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти за сумісництвом;

– РОСТОКА Марина Львівна – на посаду старшого наукового співробітника відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти;

– СТРАЙГОРОДСЬКА Людмила Іванівна – на посаду старшого наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ТАРНАВСЬКА Сніжана Вікторівна – на посаду старшого наукового співробітника сектору рідкісних видань відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ХОПТА Світлана Михайлівна – на посаду старшого наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики;

– ГОДЕЦЬКА Тетяна Іванівна – на посаду наукового співробітника відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти;

– ГОНЧАРЕНКО Олена Леонідівна – на посаду наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів;

– ДЕМИДА Євгенія Федорівна – на посаду наукового співробітника відділу педагогічного джерелознавства та біографістики;

– ДЕРЕВЯНКО Тетяна Михайлівна – на посаду наукового співробітника відділу педагогічного джерелознавства та біографістики;

– ДУРДАС Алла Петрівна – на посаду наукового співробітника відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом

– МАТВІЙЧУК Оксана Євгенівна – на посаду наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– НІКОЛАЄНКО Ярослава Миколаївна – на посаду наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів;

– СЕРЕДА Христина Володимирівна – на посаду наукового співробітника сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти;

– СИМОНЕНКО Тетяна Василівна – на посаду наукового співробітника сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти за сумісництвом;

– СОШИНСЬКА Ярослава Євгенівна – на посаду наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– СУХОМЛИНСЬКА Леся Віталіївна – на посаду наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ШИЛО Олексій Андрійович – на посаду наукового співробітника сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти за сумісництвом;

– РУБАН Алла Іванівна – на посаду молодшого наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– СОЛОДОВНІК Олена Анатоліївна – на посаду молодшого наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– ХЕМЧЯН Ірина Іванівна – на посаду молодшого наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– ЧАЛА Наталія Володимирівна – на посаду молодшого наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики.

Всі матеріали

Наша анкета

Шановні користувачі!

ДНПБ України
імені В. О. Сухомлинського НАПН України прагне створити сучасний науково-освітній та культурний простір, що сприятиме якісному забезпеченню Ваших інформаційних потреб.

Просимо взяти участь в анонімному анкетуванні! 

Ваші відповіді допоможуть нам покращити бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів і слугуватимуть удосконаленню науково-інформаційного забезпечення сфери освіти, педагогіки, психології.

Вебінар

Заходи

Всі матеріали

Виставки

Всі матеріали

Наші видання

Всі матеріали