НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Бібліотека це дзеркало і джерело духовної культури

Image
04060, Київ, М.Берлинського, 9 380 (44) 467-22-14 dnpb@i.ua Мапа проїзду
A A A

Наукові дослідження О. А. Захаренка

Проблеми родинного виховання у творчій спадщині О. А. Захаренка [Текст] : автореф. дис. … канд. пед. наук. 13.00.01 / Захаренко С. О. ; АПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. – К., 2008. – 20 с.

          Актуальність та доцільність дослідження. Сучасний період розвитку українського суспільства характеризується усталеними соціально-економічними відносинами, за яких при всій множинності цінностей і цілей найвищою є людина, її практична діяльність. Вирішальне значення у формуванні людини як особистості належить родині. Саме родина покликана сформувати особистість громадянина, здатного адаптуватися до швидкозмінних суспільних процесів, бути активним учасником виробничих процесів, сповідувати суспільно визнані цінності життя, бути патріотом своєї держави.

Конституцією України, Державною національною програмою «Освіта» («Україна ХХІ століття»), урядовою програмою «Українська родина», іншими нормативними документами визначено, що саме сім’я, родина виконує провідну роль у підготовці дітей до самостійного життя, через її діяльність відбувається становлення громадянина як особистості і фахівця, зміцнюється інтелектуальний і духовний потенціал нації.

У сім’ї як базисній складовій неперервної освіти найефективніше здійснюється фізичне, трудове, естетичне та розумове виховання, найбільш гармонійно проходить підготовка до майбутнього сімейного та суспільного життя. Неперехідне значення має родинне виховання в наш час зміни пріоритетів, побудови громадянського суспільства.

Посилення значення родинного виховання зумовлене кардинальними змінами в українському суспільстві. В багатьох сім’ях рівень освіченості дітей вищий, ніж батьків; зменшилась участь дітей в домашній праці; в сучасній сім’ї значною мірою послабшала або й зникла роль особистого прикладу батьків. Зросла кількість сімей, в яких основна увага приділяється розв’язанню матеріальних проблем, на задній план відійшло формування культури спілкування і поведінки, часто батьки не надають значення контролю за навчальною діяльністю дітей. Багато батьків не розуміють, що успіх виховання залежить від їх відповідальності, зацікавленості, відповідної педагогічної підготовки. За даними педагогічних досліджень, процеси урбанізації й міграції населення, зниження віку укладання шлюбу та створення сім’ї не сприяють засвоєнню моральних і етичних цінностей народу, що спричинює втрату кращих традицій, досвіду родинної педагогіки. В сім’ях через недостатність взаємопорозуміння між батьками і дітьми, напруженість і нерівність взаємостосунків не завжди повно використовуються потенційні виховні можливості, мають місце значні помилки у формуванні кращих якостей у дитини. У молоді, як правило, не сформоване розуміння соціальної ролі чоловіка, дружини, батька, матері. Половина зареєстрованих шлюбів розпадається. Збільшується кількість неповних та дистанційних сімей.

Як наслідок – збільшення кількості дітей-сиріт, безпритульних, поширення серед неповнолітніх пияцтва, наркоманії, збільшення кількості самогубців серед дітей, загострення підліткової злочинності, нігілістичне ставлення молоді до старших, втеча молоді у комп’ютерний (віртуальний) світ. Основними причинами такого стану, на нашу думку, є: нівелювання позитивних традицій народної виховної культури, відмова сім’ї виконувати своє природне завдання по відношенню до нащадків, направленість школи лише на передачу певної суми знань (без виховання почуттів та загальнолюдських цінностей). Тим часом пріоритетним завданням сучасної школи є і формування в освітньо-виховному досвіді батьків розуміння важливості значення сім’ї у житті суспільства, сприяння функціонуванню української родини, допомога у створенні сприятливих умов морально-психологічного, соціального, культурного і духовного розвитку сім’ї, гармонізації взаємовідносин поколінь, підготовки до створення сім’ї, до родинного виховання. Конкретні орієнтири, що допоможуть розв’язати посталі завдання, дадуть змогу вивчення, аналізу, узагальнення і творчого використання прогресивних ідей українських педагогів і культурних діячів минулого щодо родинного виховання.

Родинний виховний досвід Київської Русі презентовано в поглядах митрополита Іларіона, Володимира Мономаха, князів Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича. Окремі аспекти сімейного виховання щодо принципів природовідповідності, культуровідповідності, народності досліджували педагоги XVIІ-ХІХ століть (О.В. Духнович, Я.А. Коменський, Г.С. Сковорода, К.Д. Ушин-ський). На пріоритетності родинних цінностей у вихованні підростаючого покоління наголошували письменники І.П. Котляревський, І.С. Нечуй-Левицький, Т.Г. Шевченко, Л. Українка. Кінець ХІХ та початок ХХ століття в галузі педагогічної думки позначені працями П.П. Блонського, В.І. Вернадського, П.Ф. Лесгафта, С.Ф. Русової, С.Т. Шацького. Особливої уваги щодо реалізації виховного потенціалу сім’ї надавали видатні педагоги ХХ століття А.С. Макаренко та В.О. Сухомлинський.

Сучасне суспільство та педагогічна наука основною умовою суспільного прогресу вважають розвиток особистості із максимальним використанням можливостей родинного виховання, визнаючи його найбільш ефективним.

Унікальний досвід вирішення проблем виховання саме в сім’ї презентує педагогічний колектив Сахнівської середньої школи Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, який очолював відомий український педагог, академік АПН України (1992) та Російської академії освіти (1999), Народний вчитель СРСР (1983), Заслужений вчитель УРСР (1978), член-кореспондент АПН СРСР (1989), депутат Верховної Ради СРСР (1984) та Народний депутат СРСР (1989), голова Творчої Спілки учителів України (1992), голова комітету «Педагоги Співдружності за мир і взаєморозуміння» (1992) Олександр Антонович Захаренко.

У 60-90-ті роки ХХ століття цей освітній заклад був центром новаторської педагогічної думки, творчого пошуку, високопродуктивної організації навчально-виховного процесу, створення школи-родини. Його творчий доробок був знаним не лише в області, Україні, а й на теренах колишнього Радянського Союзу і за його межами.

Діяльність школи була гідною наслідування у функціонуванні всіх складових навчально-виховного процесу. На особливу увагу заслуговує набуток у справі родинного виховання. Здійснювалося воно значною мірою на основі історичного досвіду вітчизняної педагогіки та концептуальних положень, сформульованих А.С. Макаренком та В.О. Сухомлинським щодо ролі і місця сім’ї в духовному житті особистості, в її всебічному розвитку.

Способи і засоби розв’язання проблем сім’ї, родини, які успішно застосовувалися педагогічним колективом Сахнівської середньої школи, не втратили актуальності і залишаються життєво важливими для сучасної педагогіки в період модернізаційних змін в національній системі освіти.

Спираючись на досягнення педагогічної і психологічної науки, узагальнюючи власний багаторічний досвід роботи в сільській середній школі, О.А. Захаренко успішно роз-в’язував складні проблеми морального, фізичного, естетичного, трудового виховання, соціалізації учнівської молоді. Під керівництвом Олександра Антоновича школа тісно співпрацювала з батьками, сім’єю, громадою, усім навколишнім середовищем, відчутно впливала на життя села, була його культурним центром.

Олександр Захаренко не лише реалізував продуктивні ідеї досвіду своїх видатних попередників – А.С. Макаренка і В.О. Сухомлинського, а й творчо розвивав їх відповідно до сучасних умов. Ним теоретично і практично вибудована самобутня педагогічна система, спрямована в майбутнє, провідною якої була система родинного виховання. Життєвим кредо педагога була постійна робота з формування єдності школи, сім’ї, виробничих колективів і громадськості в справі виховання дітей, увага до їхнього духовного світу, здоров’я, бачення кожного в колективі однолітків, глибоке знання сім’ї.

Творча спадщина директора Сахнівської середньої школи, академіка О.А. Захаренка – великий досвід багаторічної праці колективу вчителів і батьків, розв’язання засобами діяльності школи проблем родинного виховання, яке педагог розглядав в аспекті духовного відродження не лише сім’ї, школи, а й села і держави. Звертаючись до його творчої спадщини, сучасні освітяни знайдуть багато корисного у справі розробки і творчої реалізації концептуальних, теоретичних і практичних проблем української школи-родини початку ХХІ століття, зокрема в питаннях родинного виховання.

Деякі аспекти творчого доробку педагога-новатора, в тому числі і з родинного виховання, висвітлені в працях Т.М. Десятова, І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, А.І. Кузьмінського, Ю.І. Мальованого, Н.Г. Ничкало, Л.І. Прокопенко, О.Я. Савченко, О.В. Сухомлинської та інших. Проте цілісно дана проблема ні в науковій літературі, ні в практиці не розглядалася.

Відповідність ідей О.А. Захаренка принципам державної освітньої програми в період розбудови національної школи в Україні, недостатнє дослідження цього аспекта творчої спадщини вченого-практика, необхідність посилення ролі сімейного та родинного виховання в сучасних умовах зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Проблеми родинного виховання у творчій спадщині О.А. Захаренка».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри теорії та історії педагогіки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького і є складовою держбюджетної теми «Теоретико-методологічні засади забезпечення навчально-виховного процесу в сільській малокомплектній школі» (реєстраційний № 0102U007103). Тему дисертації затверджено Вченою радою Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (протокол № 10 від 14.05. 2006 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 26.09.2006 р.).

Мета дослідження полягає у розкритті та аналізі прогресивних ідей творчої спадщини О.А. Захаренка щодо проблем родинного виховання, системи роботи школи з родинного виховання, а також в узагальненні та виявленні можливостей впровадження цього досвіду в діяльністі освітніх закладів.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

1. Простежити становлення і розвиток педагогічної думки про родинне виховання та умови формування поглядів О.А. Захаренка на родинне виховання.

2. Проаналізувати творчу спадщину О.А. Захаренка, розкрити його погляди на роль сім’ї і родини у становленні молодої людини, виокремити умови і принципи родинного виховання, що реалізувалися в Сахнівській середній школі.

3. Проаналізувати основні напрями реалізації родинновиховних проблем та виокремити систему родинного виховання, сформовану педагогічною діяльністю О.А. Захаренка.

4. Узагальнити досвід творчого використання ідей О.А. Захаренка з родинного виховання в закладах освіти, розкрити їх значення для сімейно-родинної і шкільної практики в сучасних умовах.

5. Створити навчально-методичний комплекс (робочу навчальну програму, навчальні посібники, навчальний відеофільм “Академік із Сахнівки”) для викладачів і студентів вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації та підготувати біобібліографічний покажчик праць О.А. Захаренка.

Об’єкт дослідження – творча спадщина українського педагога-новатора О.А. Захаренка.

Предмет дослідження – родинне виховання у творчій спадщині О.А. Захаренка.

Для розв’язання поставлених завдань використовувалися теоретичні та емпіричні методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, що дав можливість простежити генезис родинновиховної думки в історичному аспекті; вивчення праць О.А. Захаренка, науковців, педагогів-практиків, журналістів про Сахнівську школу та її директора з метою дослідження педагогічної системи родинного виховання у сільській школі, створеної педагогом-новатором; аналіз і систематизація архівних документів, що забезпечили виокремлення інноваційних підходів у діяльності О.А. Захаренка; бесіди, інтерв’ю з учителями, батьками, випускниками Сахнівської середньої школи, що дає змогу стверджувати валідність дослідження; моніторинг діяльності шкіл Черкаської області з метою розкриття та узагальнення досвіду творчого використання ідей О.А. Захаренка з родинного виховання.

Джерельна база. Основними джерелами дослідження були: матеріали державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського, наукової бібліотеки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, родинно-шкільного музею с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району; документи фондів 4313, 5609 у Державному архіві Черкаської області; документи фондів 81-83 у Державному архіві Корсунь-Шевченківського району; матеріа- ли родинного архіву О.А. Захаренка (неопубліковані статті, виступи, педагогічні есе); наукові праці О.А. Захаренка, публікації в періодичних виданнях.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обгрунтовано положення про внесок О.А. Захаренка в теорію і практику родинного виховання, створення школи-родини; з’ясовано зміст і особливості організації родинного виховання в творчій спадщині педагога; виокремлено, проаналізовано та узагальнено основні положення його системи родинного виховання; обґрунтовано дієвість творчого застосування системи родинного виховання, сформованої та реалізованої О.А. Захаренком, у наш час; введено в науковий обіг понад 200 невідомих раніше матеріалів (статті, есе на педагогічні теми, виступи вченого-практика) з приватного архіву родини Захаренків; удосконалено положення щодо провідної ролі школи в організації взаємодії із сім’єю та громадськістю як запоруки ефективного родинного виховання; подальшого розвитку набули ідеї і принципи родинновиховного досвіду творчої спадщини О.А. Захаренка.

Практичне значення дослідження полягає в збагаченні історико-педагогічної науки ідеями і теоретичними узагальненнями родинновиховної думки, напрацьованими в 60-90 роки ХХ століття, у введенні в науковий обіг педагогічної спадщини О.А. Захаренка, що створює можливості для її творчого використання у сучасній теорії та практиці національної освіти, в опрацюванні конкретних методичних рекомендацій для учителів, педагогічних колективів щодо організації родинного виховання.

Результати дослідження знайшли відображення в навчальних посібниках [«О.А. Захаренко. Біобібліографічний покажчик», «Формування духовних цінностей молоді в творчій спадщині О.А. Захаренка» (рекомендований Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, лист №14/18-Г-190 від 5/06-2006 р.), «Деякі поради щодо формування в учнів загальнолюдських цінностей»], методичному посібнику «210 шкільних лінійок», хрестоматії «О.А. Захаренко про родинне виховання», навчально-науко-вому виданні «Академік із Сахнівки», робочій навчальній програмі спецкурсу «Ідеї родинного виховання в творчій спадщині О.А. Захаренка», навчальних ві-деофільмах («Знамениті земляки», «Сахнівська авторська школа», «Академік із Сахнівки»). Означені праці можуть бути застосовані в ході розробки навчальних програм, підручників, навчально-методичних посібників з історії педагогіки, теорії виховання, у підготовці лекцій, спецкурсів з родинновиховної тематики, використані у навчально-виховному процесі загальноосвітніх і вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації.

Основні наукові положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького (довідка № 518/03 від 26.11.07) та Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини (довідка № 1239/01 від 15.10.07), у процес підвищення кваліфікації педагогічних працівників Черкаської області (довідка обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників № 01-06/307 від 19.10.07), а також у практику роботи Черкаської спеціалізованої школи № 13 (довідка № 256 від 21.11.07), Черкаської спеціалізованої школи № 28 (довідка № 330 від 22.10.07), Леськівської, Дубіївської, Софіївської загальноосвітніх шкіл та Чорнявського навчально-виховного комплексу Черкаського району (довідка № 1046/07 від 22.10.07), Селищанської, Стеблівської загальноосвітніх шкіл, Зарічанського, Гарбузинського, Черепинського, Кіровського, Завадівського, Моринського, Деренківецького, Драбівського, Сидорівського, Комарівського навчаль-но-виховних комплексів Корсунь-Шевченківського району (довідка № 598 від 17.10.07), Тарасівської, Стецівської, Шевченківської загальноосвітніх шкіл, Шевченківського, Водяницького навчально-виховних комплексів, дошкільних навчальних закладах № 4, 9 Звенигородського району (довідка № 1599 від 17.10.07), у більшості загальноосвітніх шкіл і навчально-виховних комплексів Драбівського району (довідка № 758 від 29.10.07).

Особистий внесок здобувача у публікаціях, написаних у співавторстві, полягає:

– у написаному у співавторстві з О.З. Медалієвою біобібліографічному покажчику (2 видання), здобувачем підготовлено 1, 3, 5, 6, 8 розділи, в яких представлено опубліковані матеріали про О.А. Захаренка, науково-методичні праці О.А. Захаренка, рукописні праці приватного архіву О.А. Захаренка, а також алфавітний покажчик авторів і співавторів;

– у створеному у спіавторстві з Н.В. Орловою навчальному посібнику «Деякі поради щодо формування в учнів загальнолюдських цінностей» дисертантом представлено розробки виховних заходів, проведених педагогічним колективом Сахнівської середньої школи з проблем формування загальнолюдських цінностей з тем: «Сім’я», «Людина», «Знання», «Батьківщина», «Соціальна справедливість», «Праця», «Культура»;

– у навчальному посібнику «Формування духовних цінностей молоді у творчій спадщині О.А. Захаренка» здобувачем підготовлено 6, 7 та 8 розділи, в яких представлено праці О.А. Захаренка, неопубліковані виступи, план роботи обласного педагогічного клубу «Сахнівські зустрічі»;

– у навчально-науковому виданні «Академік із Сахнівки» дисертантом підготовлено підрозділи 6.4, 10.1, 10.2, в яких розкрито теоретико-методологічні засади поглядів О.А. Захаренка на роль сім’ї, родини у формуванні особистості, представлено введені ним такі поняття як «педагогіка трьох – учителя, батька, учня», «педагогіка вічної естафети поколінь», «педагогіка родини – еліксир психічного і фізичного здоров’я» (авторський колектив І.Д. Бех, І.А. Зязюн, А.І. Кузьмінський, Н.Г. Ничкало, Л.І. Прокопенко, О.М. Семеног та ін.);

– у методичному посібнику «210 шкільних лінійок», підготовленому в співпраці із О.А. Захаренком ще за його життя, здобувачем здійснено систематизацію матеріалу та загальне редагування тексту;

– у статтях і тезах, виданих у співавторстві з О.С. Захаренко, О.С. За-харенком, Н.Д. Карапузовою, Н.В. Орловою, дисертантом висвітлюються концепти «сім’я», «родина» у педагогічній спадщині О.А. Захаренка, розглядаються окремі аспекти родинновиховної діяльності педагога.

Дисертаційна робота є самостійним авторським дослідженням. Результати й висновки, пропозиції та рекомендації, в тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто. Ідеї та розробки співавторів, з якими опубліковані роботи, у дисертації не використовувалися.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки ди-сертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії педагогіки Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, доповідались на Міжнародних науково-практичних конференціях «Роль едукаційного середовища у підготовці вчителя сільської школи» (м. Умань, 2007), «Спадщина А.С. Макаренка і педагогічні пріоритети сучасності» (м. Полтава, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Методи і засоби забезпечення інноваційності едукаційного процесу в закладах освіти» (м. Черкаси, 2008), Всеукраїнських педагогічних читаннях: «Педагогіка добротворення як основоположний принцип гуманістичної педагогіки Олександра Антоновича Захаренка» (с.Сахнівка, 2006), «Формування загальнолюдських цінностей засобами едукаційного процесу в закладах освіти» (м. Черкаси, 2006 ), «Теоретико-методичні засади формування творчої особистості» (м. Черкаси, 2007), «Педагогіка Олександра Антоновича Захаренка в контексті розвитку сучасної школи» (с. Сахнівка, 2007), «Гармонізація неперервної освіти в умовах реформаційних процесів» (м. Черкаси, 2008), «Добротворення як визначальний принцип педагогіки О.А. Захаренка» (с. Сахнівка, 2008), під час проведення круглих столів «Буде школа – буде село – буде держава» (м. Черкаси, 2006), «О.А. Захаренко і сучасна школа» (м. Київ, 2007).

Публікації. Результати дослідження відображено у 21 друкованій праці, у тому числі: 5 навчальних та один методичний посібники (1 – має гриф Міністерства освіти і науки України), 7 статей у наукових журналах і збірниках, затверджених ВАК України, 2 статті у зарубіжних науково-теоретичних журналах.

З дисертаційним дослідження можна познайомитись в ДНПБ України ім.. В. О. Сухомлинського