НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Бібліотека це дзеркало і джерело духовної культури

Image
04060, Київ, М.Берлинського, 9 380 (44) 467-22-14 dnpb@i.ua Мапа проїзду
A A A

Заклад, якому присвоєно ім’я Х.Д.Алчевської


Алчевська середня спеціалізована школа № 1 з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу імені Христини Алчевської

Адреса школи: 94201, Луганська область, місто Алчевськ, вулиця Набережна, 1.

Телефони: (06442) 2-13-09, 2-00-46.

E-mail: tarasovaschool1@yandex.ru

 Директор Тарасова Наталія Володимирівна

1

Найстаріша школа в м. Алчевську, заснована у 1907 р.

У 2007 році спеціалізована середня школа № 1 з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу імені Христини Алчевської у м. Алчевськ відзначила своє сторіччя. Школа була побудована першою з усіх навчальних закладів у місті та першою залишається по суті, ставши з роками інноваційним середнім закладом освіти для розвитку творчої обдарованості і забезпечення здобуття учнями профільної освіти понад державний освітній мінімум. Протягом свого існування школа виховує в душах дітей розумні, вічні зерна знань, добра, тепла, милосердя і любові до рідного краю, до Батьківщини. Тому й пишається м. Алчевськ її колишніми учнями, як Героями Другої світової війни: М. А. Бабаніним, В. І. Недбаєвим, В. С. Снесарєвим, П. Липовенко, відомимукраїнським письменником Миколою Руденко, талановитим художником Петром Шевченко, депутатом Верховної Ради України С. П. Гиря  та  ін.

На будинку СШ № 1 розташована меморіальна дошка Х. Д. Алчевській, на ній написано: «Школі надано ім’я Х. Д. Алчевської, відомої просвітниці ХІХ століття на честь 160-річчя з дня їїнародження ».

Історична довідка

середньої спеціалізованої школи № 1 імені Христини Алчевської, м. Алчевськ

  • 1907 р. – школа при ДЮМО;
  • 1961 р. – спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови з першого класу;
  • 1964 р. – розширення будівлі: додатковий навчальний корпус, шкільні майстерні;
  • 1993 р. – французька мова як друга іноземна мова;
  • 1997 р. – відкриття української школи;
  • 2001 р. – присвоєне ім’я Христини Алчевської;
  • 2002 р. – німецька мова, латинь;
  • 2003 р. – статус спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу імені Христини Алчевської;
  • 2006 р. – школа з українською мовою навчання.

 

 

місто Алчевськ

 

Алчевск – місто областного підпорядкування Луганської області, великий індустріальний і культурний центр Донбасу. Населення у 2001 р. складало 125 тис. жителів. Національний склад: 50,2% (63 000 осіб) – росіяни, 45,7% (57 400)  – українці, 4.1% – білоруси, татари, євреї, вірмени, молдавани, поляки, цигани, грузини і представники інших національностей. Станом на 2008 р. у Алчевську проживає 116 тисяч осіб.

У місті розташовано 2 вищих навчальних заклади: Вища школа бізнесу (ВШБ), Донбаський державний технічний університет (ДонДТУ), 14 шкіл, 4 гімназії, 4 середніх професійно-технічних установи та 25 дошкільних навчальних закладів, підприємства енергетичної, металургічної, легкої промисловості, два промислових гіганти українського масштабу:

  • Алчевський металургійний комбінат
  • Алчевський коксохімічний завод

Загальний обсяг реалізованої продукції у місті (2008 р.)  –20,8 млрд. грн, (2009 р.)  – 14,6 млрд. грн.

 

2

Каплиця  Георгія Побідоносця у м. Алчевськ

 

Місто Алчевськ  – молоде, у 2011 році воно відсвяткує своє 115-річчя. Засноване у 1895 р. українським підприємцем Олексієм Кириловичем Алчевським при будівництві Донецько-Юр’ївського металургійного заводу (ДЮМО). З 1903 р. місто носить ім’я свого засновника – відомого підприємця й банкіра, власника Харківського торговельного банку, чоловіка Х. Д. Алчевської, батька дітей: Григорія, Івана і Христини Алчевських, поборника розвитку вітчизняної промисловості, мецената, патріота України – Олексія Кириловича Алчевського. Заснований ним завод ДЮМО був у той час єдиним в Україні металургійним підприємством, побудованим на вітчизняні капітали. Він був прихильником просвіти народних мас і завжди виділяв на цю благородну справу значні кошти. Під час гострої економічної кризи початку XX століття, не витримавши конкуренції з домінантними у Донбасі іноземними компаніями, О. К. Алчевський втратив усі свої заощадження, тому, 7 травня 1901 р. й покінчив життя самогубством. На пам’ять про засновника заводу ДЮМО станцію Юр’ївка, за клопотанням російських промисловців, було перейменовано у 1903 році на станцію Алчевське. Від станції отримало назву і заводське селище, яке з 1902 року перетворилося у місто.

За всю історію місто кілька разів змінювало назву. Так, у 1931 р. місто Алчевськ було перейменоване у Ворошиловськ – на честь відомого радянського державного діяча К. Є. Ворошилова, який розпочав на заводі ДЮМО  трудову та революційну діяльність. У 50-ті рр. ХХ ст. місто називали і Алчевськом, і Ворошиловськом, а з 1961 по 1991 рік  – Комунарськом. Після проголошення Україною незалежності, на міському референдумі, який відбувся 1 грудня 1991 року, населення висловилося за повернення місту старої історичної назви – Алчевськ. У вересні 1996 р. м. Алчевськ святкувало своє 100-річчя. До цієї дати місцева влада прийняла рішення про відкриття у місті пам’ятника О. К. Алчевському. У цій визначній події знайшло відображення і закріплення не тільки заслуг О. К. Алчевського, а й усієї його сім’ї, яка відрізнялась демокритичністю й освіченістю, відігравала значну роль у суспільному й культурному житті рідного краю на благо Батьківщини.

3

Пам’ятник О. К. Алчевському у м. Алчевськ (2004 р.)

 

Помітний слід у громадському й культурному житті держави залишила і його дружина Христина Данилівна – педагог, організатор народної освіти, засновниця Харківської жіночої недільної школи (безкоштовний заклад освіти для дорослих, існував до 1919 р.), віце-президент Міжнародної ліги освіти, чиє ім’я носить найстаріша в місті Алчевська середня спеціалізована школа №1 з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу імені Христини Алчевської.