НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Бібліотека це дзеркало і джерело духовної культури

Image
04060, Київ, М.Берлинського, 9 380 (44) 467-22-14 dnpb@i.ua Мапа проїзду
A A A

Біографія М. С . Слободяника

ЗНАНИЙ БІБЛІОТЕКОЗНАВЕЦЬ, ДОКУМЕНТОЗНАВЕЦЬ, ПЕДАГОГ

Михайло Семенович Слободяник народився 21 грудня 1949 року, в селищі Поліське Київської області. Трудову діяльність розпочав у 1967 p., працюючи на робітничих посадах на підприємствах м. Василькова Київської області. Без відриву від виробництва закінчив Київський державний інститут культури ім. О. Є. Корнійчука й одержав спеціальність бібліотекар-бібліограф.

Інформіційно-бібліотечну діяльність за фахом розпочав у 1972 році у відділі науково-технічної інформації Української філії Державного всесоюзного технологічного інституту ремонту та експлуатації машинотракторного парку (ДержНДТІ), що займався дослідженням проблем ремонту сільськогосподарської техніки. Це значною мірою визначило тематику й специфічні риси наукової роботи Михайла Семеновича, його інтерес до проблем інформаційного забезпечення аграрної науки. Досліджуючи дану проблематику М. С. Слободяник пройшов шлях від узагальнення практичного досвіду до теоретичних робіт, надрукованих у всесоюзних і зарубіжних виданнях. Логічним завершенням даного дослідження став захист кандидатської дисертації, у якій вчений на прикладі конкретної галузі – механізації сільського господарства обґрунтував оригінальну систему бібліотечно-інформаційного забезпечення фахівців НДІ, організація і управління якою здійснюється на основі сітьового моделювання. Автор уперше у вітчизняній бібліотечній науці використав пізнавальні можливості системного аналізу, невід’ємною частиною якого є імітаційне моделювання.

Під час навчання в аспірантурі відбулося становлення М. С. Слободяника і як педагога вищої школи. Значною мірою цьому сприяло спілкування з визначними вченими Станіславом Олексійовичем Трубніковим, Юрієм Сергійовичем Зубовим, Алісою Леопольдівною Шполянською і, звичайно, з науковим керівником – доктором технічних наук, професором Костянтином Васильовичем Таракановим. Вони щедро ділилися з молодим колегою секретами своїх творчих лабораторій і педагогічною майстерністю, сприяли його формуванню як дослідника й педагога.

Самостійну науково-педагогічну роботу М. С. Слободяник розпочав у 1982 р., коли прийняв пропозицію Міністерства культури Узбекистану і зайнявся організацією нової кафедри бібліотекознавства і бібліографії в Наманганському факультеті Ташкентського державного інституту культури. Територіальна віддаленість від основних центрів не відірвала М. С. Слободяника від активної участі в обговоренні актуальних теоретичних проблем бібліотечної науки і практики. Він не лише безпосередньо займався інструктивно-методичним забезпеченням навчального процесу, а й брав активну участь у фаховому обговоренні найбільш гострих і дискусійних проблем організації вищої бібліотечної освіти. Зокрема, незважаючи на несприятливу кон’юнктуру, молодий кандидат наук був чи не єдиним завідувачем кафедри, який наважився підняти бібліотечну громадськість на захист галузевого бібліографознавства, яке на той час під впливом ідей професора О. П. Коршунова, вважалось безперспективним. Відзначимо, що і на наступних етапах своєї наукової діяльності М. С. Слободяник продовжував брати активну участь у підготовці кадрів і розвитку бібліотечної професіології як наукової дисципліни.

Зокрема, він обґрунтував основні напрями безперервної бібліотечної освіти в умовах інформатизації, підготовки фахівців-організаторів професійного читання. У результаті співпраці з фахівцями кафедри бібліотекознавства Харківської державної академії культури М. С. Слободяник підготував два навчальних посібника з організації діяльності бібліотек.

Найпродуктивніший у творчому відношенні період у науковій діяльності вченого припадає на час його роботи в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського НАН України. У цей період значно розширилось коло його наукових інтересів.

У 1986 р. М. С. Слободяник очолив відділ бібліотекознавства, який на той час займався питаннями наукової організації праці (НОП) у бібліотеці. Нове коло обов’язків зумовило зміну його фахових інтересів. Глибокий аналіз сутності і змісту НОП у бібліотеці привів до переконання про необхідність комплексного дослідження наукової організації діяльності бібліотеки, складовими частинами якої є організація праці бібліотекарів і читачів та бібліотечна технологія. Під його керівництвом відділ бібліотекознавства розширив сферу діяльності до рівня постановки задач для автоматизації та наукового забезпечення трансформації бібліотеки в умовах інформатизації. Таке складне й нове для бібліотек України завдання могло бути вирішеним лише в результаті спільної роботи вчених різних спеціальностей. М. С. Слободяник був активним учасником творчого колективу, який розробив концепцію розвитку бібліотек України та найбільшої книгозбірні держави, визначив концептуальні засади інформатизації українських бібліотек. Така спільна робота сприяла розробці авторської концепції бібліотечної технології як інноваційного процесу. Це дало можливість теоретично обґрунтувати процес технологічного оновлення бібліотеки, здійснити структуризацію технології на підсистеми ресурсонакопичення, ресурсозбереження і ресурсовикористання, що спрямовані на реалізацію сутнісних функцій бібліотеки. Відповідно до вимог часу М. С. Слободяник значну увагу приділяв бібліотекознавчому обґрунтуванню функціонування бібліотеки в умовах переходу до ринкової економіки, розробці нового економічного механізму її діяльності.

У 1992 р. відбулась реорганізація наукової роботи НБУВ, у структурі якої відновлена діяльність Інституту бібліотекознавства. Директором нового наукового підрозділу призначено М. С. Слободяника. Діяльність Інституту орієнтувалася на забезпечення ефективного функціонування наукової бібліотеки. Результати наукових досліджень систематично обговорювались на наукових сесіях Інституту. Пріоритетними напрямами наукової роботи М. С. Слободяника у контексті нових завдань стали фондознавство і бібліотечне обслуговування. У галузі фондознавства дослідник основну увагу приділяв науковому забезпеченню формування національного бібліотечного фонду України, а у царині бібліотечного обслуговування – вивченню інформаційних потреб вчених, здійсненню їх комплексного обслуговування первинними і вторинними документами на основі освоєння інформаційних технологій.

Багатогранна практика НБУВ визначальним чином позначилась на формуванні широкого діапазону наукових інтересів вченого, спрямованих на розв’язання проблем, що мають принципове значення для бібліотечної практики. Згодом це логічно привело М. С. Слободяника до розробки фундаментальних теоретико-методологічних засад бібліотекознавства, що знайшло відображення в його відомій монографії, докторській дисертації та ряді ґрунтовних публікацій.

Зокрема, він обґрунтував сутнісну особливість наукової бібліотеки, її включеність як органічної цілісності до системи наукових комунікацій, визначив методологічні засади дослідження бібліотеки на основі загальнонаукових підходів до пізнання. В основних наукових працях М. С. Слободяника побудована і всебічно досліджена якісно нова модель бібліотеки в системі наукових комунікацій, яка об’єднує взаємодію структури, функцій, технології та організації. Вчений обґрунтував сутнісні функції бібліотеки та організаційно-технологічні засади їх реалізації.

 Дослідник провів значну пошукову роботу з вивчення початкового етапу історії НБУВ, ґрунтовно проаналізував діяльність Тимчасового Комітету із заснування бібліотеки.

Важливий етап діяльності М. С. Слободяника пов’язаний з його роботою на посаді директора Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук (ЦНСГБ УААН, нині – Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, м. Київ).

Під його керівництвом бібліотека одержала статус наукової установи. Це дозволило розгорнути дослідження з низки актуальних проблем, серед яких центральне місце посіла інформатизація. Спираючись на попередній досвід з урахуванням нових практичних завдань М. С. Слободяник запропонував перспективну модель функціонування бібліотеки в умовах інформатизації. Ця модель інтегрує чотири основних елементи: формування інформаційного потенціалу, інтелектуальну обробку інформації, виробництво інтегрованої і синтезованої інформації, забезпечення комунікаційного процесу.

У бібліотеці з реалізації запропонованої моделі було розроблено концептуальні засади та ескізний проект мережі електронних сільськогосподарських бібліотек України, запроваджено випуск єдиного в країні реферативного журналу «Агропромисловий комплекс України», започатковано інформаційне супроводження наукових досліджень. Це дозволило включити діяльність з інформатизації сільськогосподарських бібліотек до загального проекту робіт УААН з інформатизації агропромислового комплексу України.

Слід відзначити, що М. С. Слободяник разом із академіками М. В. Зубцем та В. П. Буркатом ініціював інтеграційний напрям у діяльності ЦНСГБ УААН – історико-бібліографічне забезпечення розвитку аграрної науки в Україні. У межах цього напряму вчений працював над формуванням сільськогосподарського джерелознавства. Значний інтерес має біобібліографічна серія «Академіки Української академії аграрних наук» (1998 р. заснування), першим науковим редактором якої він виступив.

Новий етап його діяльності пов’язаний з переходом на постійну роботу у систему підготовки кадрів. За короткий час праці у Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ) Він розробив інформаційну концепцію підготовки бібліотечних кадрів, яка знайшла практичну реалізацію у навчальних планах, затверджених Міністерством освіти і науки на 2000/2001 навчальний рік.

У публікаціях вченого завжди відображалися найактуальніші проблеми бібліотечної теорії і практики.

Проте після переходу на постійну роботу до Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (НАКККіМ) пріоритетним напрямом його наукової діяльності стало документознавство. Значну увагу приділяв М. С. Слободяник дослідженню теоретичних проблем документознавства. Дослідник уперше обґрунтував новий напрям цієї науки — галузеве Документознавство, у межах якого під його науковим керівництвом захищено низку кандидатських дисертацій. Також розробляв теоретичні засади підготовки майбутніх документознавців. Ця робота стала науковим підґрунтям для вдосконалення напряму на основі розробки впровадження в практику НАКККіМ ряду спеціалізацій, зокрема «документознавець фінансових, банківських і підприємницьких структур», «Юридичне і кадрове документознавство», «Документознавець, менеджер електронної документації», «Документознавець, аналітик управлінської і кадрової документації» тощо. Доробок ученого значною мірою використано при розробці стандарту освіти із спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність», кваліфікаційний рівень – бакалавр.

Пильну увагу приділяв дослідник підготовці наукових кадрів. Під його керівництвом захищено 17 кандидатських дисертацій (8 – з бібліотекознавства і 9 – з документознавства). Чотири роки він був заступником голови спеціалізованої вченої ради НАКККіМ із спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство. Був також заступником голови спеціалізованої вченої ради НТТУ «КПІ» із соціальних комунікацій та членом спеціалізованих вчених рад ХДАК і КНУКіМ із спеціальності 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографія.

Показово, що вчений займався практичною бібліографічною роботою. Зокрема, спільно зі своєю ученицею кандидатом історичних наук О. А. Політовою він підготував два фундаментальних науково-допоміжних покажчика, в яких підведено бібліографічний підсумок розвитку бібліотекознавства й документознавства в сучасній Україні.

Результати його праці знайшли широке професійне визнання. Міжнародний біографічний інститут нагородив його почесним званням «Людина 1999 року», медаллю «За заслуги у XX столітті» та включив до міжнародної ради наукових експертів.

Він входив до складу редколегій провідних фахових журналів: «Вісник Книжкової палати», «Бібліотечна планета», «Вісник Харківської державної академії культури».

Важливим напрямом діяльності М. С. Слободяника було наукове редагування відомого фахового журналу «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», до участі у редколегії й авторському колективі якого він залучив провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, та розробив оригінальну структуру цього часопису.

Бібліографія вченого нараховує понад 220 позицій. Вона яскраво відображає плідний 45‑річний шлях становлення та формування вченого, його ґрунтовний внесок у розвиток методології, теорії та історії бібліотекознавства, бібліографознавства та документознавства. Вона є свідченням широти його наукових зацікавлень, джерелом аналізу розвитку найскладніших питань наук інформаційно-комунікаційного циклу.

Вчений завжди обирав актуальні проблематики досліджень і успішно розв’язував їх. До останніх днів свого яскравого життя він залишався романтиком, сповненим величчю нових ідей та задумів в ім’я процвітання бібліотек та бібліотечної справи України.

12 серпня 2015 р. зупинилося серце Михайла Семеновича. З відходом його із життя багато далекоглядних проектів так і залишились на папері.

Джерело: Вергунов В. А. Знаний бібліотекознавець, документознавець, педагог / В. А. Вергунов // Професор Слободяник Михайло Семенович (1949–2015) : біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1974–2015 роки / НААН, ННСГБ ; [уклад.: В. А. Вергунов, В. В. Добровольська, О. П. Анікіна, Л. М. Татарчук, Л. А. Кириленко]. – Київ : [б. в.], 2015. – С. 4–9.

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ Й ДІЯЛЬНОСТІ

21 грудня 1949 р. Народився в смт. Поліське Київської обл.
1967 Закінчив Васильківську середню школу № 7 (Київська обл.)
1968–1973 Навчався без відриву від виробництва у Київському державному інституті культури
1972–1978 Працював у відділі науково-технічної інформації Української філії Державного всесоюзного інституту ремонту та експлуатації машинотракторного парку (ДержНДТІ)
1979–1981 Навчався в аспірантурі Московського державного інституту культури, кафедра галузевого бібліографознавства
1982 У Московському державному інституті культури захистив дисертацію на тему: «Совершенствование системы информационно-библиографического обслуживания специалистов НИИ (на материалах НИИ по механизации сельского хозяйства)», присуджено науковий ступінь кандидата педагогічних наук за спеціальністю 05.25.03 «Бібліотекознавство і бібліографознавство»
1982–1985 Завідувач кафедри бібліотекознавства і бібліографії Наманганського факультету Ташкентського державного інституту культури
1986–1992 Завідувач відділу бібліотекознавства Центральної наукової бібліотеки НАН України (ЦНБ) (з 1993 р. – Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського)
1990 Член міжвідомчої робочої групи по розробці «Концепції бібліотечної справи в Українській РСР»
1991 Присвоєно почесне звання старшого наукового співробітника за спеціальністю бібліотекознавство, книгознавство
1991–1992 Член редколегії журналу «Советское библиотековедение» (м. Москва)
1993–1997 Директор Інституту бібліотекознавства, заступник директора з наукової частини Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України
1994 Обрано членом-кореспондентом Міжнародної академії інформатизації при ООН
1994–1995 Член редколегії науково-теоретичного та практичного журналу «Бібліотечний вісник»
1995 Уперше в Україні в Центральній науковій бібліотеці ім. В. І. Вернадського НАН України захистив дисертацію за спеціальністю 05.25.03 «Бібліотекознавство і бібліографознавство» на тему: «Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій в період освоєння інформаційних технологій», присуджено науковий ступінь доктора історичних наук
1998 Член редколегії щоквартального науково-виробничого журналу «Бібліотечна планета»
1998–2000 Директор Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук
1999 Міжнародним біографічним інститутом удостоєний звання «Людина року», нагороджений почесною медаллю «За заслуги у XX столітті»

Засновник та головний редактор реферативного журналу «Агропромисловий комплекс України»

Член редколегії теоретичного та науково-практичного журналу «Інформація і ринок»

1999–2014 Член редколегії збірника наукових праць «Вісник Харківської державної академії культури»
1999–2015 Член редколегії науково-практичного журналу «Вісни Книжкової палати»
2000–2002 Декан факультету документальних комунікацій і міжнародної інформації Київського національною університету культури і мистецтв (КНУКіМ)

Завідувач кафедри документознавства та інформаційно-аналітичної діяльності Європейського університету (м. Київ)

2002 Присвоєно вчене звання професора кафедри гуманітарних та соціальних дисциплін
2002–2015 Професор, завідувач кафедри Національної академі керівних кадрів культури і мистецтв
2004–2013 Головний редактор наукового фахового журналу «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» (м. Київ)
2014 Обрано дійсним членом Академії наук вищої освіти України
12 серпня 2015 Пішов із життя. Похований в м. Києві.

Джерело: Основні дати життя та діяльності // Професор Слободяник Михайло Семенович (1949–2015) : біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1974–2015 роки / НААН, ННСГБ ; [уклад.: В. А. Вергунов, В. В. Добровольська, О. П. Анікіна, Л. М. Татарчук, Л. А. Кириленко]. – Київ : [б. в.], 2015. – С. 10–12.


Анонси та оголошення

03.06.2020

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас до участі у XXVIІ Всеукраїнських педагогічних інтернет-читаннях «Василь Сухомлинський у діалозі із сучасністю. Ідеї Василя Сухомлинського крізь призму сучасних освітніх практик: набутий досвід і перспективи». Захід відбудеться 30 вересня 2020 року.  Інформаційний лист

22.05.2020

До участі в конкурсі допущені:

– ПОНОМАРЕНКО Лариса Олександрівна – на посаду завідувача відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів;

– ГУРАЛЮК Андрій Георгійович  – на посаду завідувача сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти;

– СУХОМЛИНСЬКА Ольга Василівна – на посаду головного наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики;

– ДОБКО Тетяна Василівна  – на посаду провідного наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– ВОСКОБОЙНІКОВА-ГУЗЄВА Олена Вікторівна – на посаду провідного наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– ГАВРИЛЕНКО Тетяна Леонідівна – на посаду старшого наукового співробітника відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ДЯЧЕНКО Людмила Миколаївна – на посаду старшого наукового співробітника сектору рідкісних видань відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ЗАКАТНОВ Дмитро Олексійович – на посаду старшого наукового співробітника відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти за сумісництвом;

– МІХНО Олександр Петрович – на посаду старшого наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ПІНЧУК Ольга Павлівна – на посаду провідного наукового співробітника сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти за сумісництвом;

– РОСТОКА Марина Львівна – на посаду старшого наукового співробітника відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти;

– СТРАЙГОРОДСЬКА Людмила Іванівна – на посаду старшого наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ТАРНАВСЬКА Сніжана Вікторівна – на посаду старшого наукового співробітника сектору рідкісних видань відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ХОПТА Світлана Михайлівна – на посаду старшого наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики;

– ГОДЕЦЬКА Тетяна Іванівна – на посаду наукового співробітника відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти;

– ГОНЧАРЕНКО Олена Леонідівна – на посаду наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів;

– ДЕМИДА Євгенія Федорівна – на посаду наукового співробітника відділу педагогічного джерелознавства та біографістики;

– ДЕРЕВЯНКО Тетяна Михайлівна – на посаду наукового співробітника відділу педагогічного джерелознавства та біографістики;

– ДУРДАС Алла Петрівна – на посаду наукового співробітника відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом

– МАТВІЙЧУК Оксана Євгенівна – на посаду наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– НІКОЛАЄНКО Ярослава Миколаївна – на посаду наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів;

– СЕРЕДА Христина Володимирівна – на посаду наукового співробітника сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти;

– СИМОНЕНКО Тетяна Василівна – на посаду наукового співробітника сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти за сумісництвом;

– СОШИНСЬКА Ярослава Євгенівна – на посаду наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– СУХОМЛИНСЬКА Леся Віталіївна – на посаду наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики за сумісництвом;

– ШИЛО Олексій Андрійович – на посаду наукового співробітника сектору інформаційно-комунікаційних технологій і наукометрії відділу наукового інформаційно-аналітичного супроводу освіти за сумісництвом;

– РУБАН Алла Іванівна – на посаду молодшого наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– СОЛОДОВНІК Олена Анатоліївна – на посаду молодшого наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– ХЕМЧЯН Ірина Іванівна – на посаду молодшого наукового співробітника відділу науково-освітніх інформаційних ресурсів за сумісництвом;

– ЧАЛА Наталія Володимирівна – на посаду молодшого наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики.

Всі матеріали

Наша анкета

Шановні користувачі!

ДНПБ України
імені В. О. Сухомлинського НАПН України прагне створити сучасний науково-освітній та культурний простір, що сприятиме якісному забезпеченню Ваших інформаційних потреб.

Просимо взяти участь в анонімному анкетуванні! 

Ваші відповіді допоможуть нам покращити бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів і слугуватимуть удосконаленню науково-інформаційного забезпечення сфери освіти, педагогіки, психології.

Вебінар

Заходи

Всі матеріали

Виставки

Всі матеріали

Наші видання

Всі матеріали