Клапаред Едуард
КЛАПАРЕД ЕДУАРД
(24.03.1873 – 29.09.1940)
Видатний швейцарський невролог, фахівець у сфері порівняльної, дитячої, професійної психології і педагогіки, дослідник функціонування людської пам’яті та механізму свідчень, один із фундаторів юридичної психології. Президент Женевського психоаналітичного товариства, директор лабораторії і керівник кафедри психології Женевського університету, один із засновників Асоціації прикладної психології, Педагогічного інституту імені Ж.-Ж. Руссо. Здійснював експериментальні дослідження в галузі нейропсихології і психології інтелекту, сформулював теорію сну та закон миттєвого інтересу, відповідно до якого мислення є біологічною діяльністю. Виступав за впровадження психології у педагогічну практику. Автор праць «Асоціація ідей» (1904), «Експериментальна педагогіка та психологія дитини» (1905), «Як визначати здібності школярів» (1906), «Психологія інтелекту» (1917), «Психологія свідчень» (1910), «Школа на замовлення» (1920), «Функціональна освіта» (1921, 1931), «Професійна орієнтація, її проблеми та методи» (1925), «Мораль та політика або канікули чесності» (1940), серії семінарів з педагогічної психології (1906) тощо.
Матеріал підготовила
Н.О. Якобчук,
старший науковий співробітник
відділу педагогічного джерелознавства та біографістики
ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського
Світлина посилання: https://notrehistoire.ch/entries/bl3Wxnd0B9m
© Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського, 2023
Анонси та оголошення
20.02.2024
Конкурс на заміщення вакантних наукових посад Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України Наказ від 19 лютого 2024 р. № 11. Детальніше...
03.03.2022
