МУЗИЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ

(1875-1940)

Видатний український учений, педагог і етнограф, громадський діяч.

Закінчив з відзнакою в 1900 р. Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька (НІФІ), де навчався на словесному відділенні. Почав працювати вчителем російської словесності, історії й логіки в 4-й Одеській чоловічій гімназії. В 1904 р. за пропозицією Міністерства народної освіти розпочав підготовку до здобуття професорського звання з педагогіки в Новоросійському (Одеському) університеті. Із другої половини 1906 по червень 1908 р. стажувався на кафедрі педагогіки в Ієнському університеті в Німеччині.

У серпні 1908 р. одержав запрошення повернутися до alma mater і був обраний на Конференції НІФІ викладачем педагогіки та філософії. 16 вересня 1908 р. обраний також Ученим секретарем Конференції НІФІ. Крім роботи в інституті на громадських засадах виконував у 1909 р. обов’язки Голови педагогічної ради жіночої гімназії О. Ф. Крестинської, викладав на педагогічних курсах, перераховуючи гонорари на навчання бідних студентів.

З грудня 1910 р. викладав на тимчасових курсах із підготовки вчителів середніх шкіл у Києві. Тоді ж одержав запрошення прочитати курси «Школознавство», «Вступ до експериментальної дидактики» у Фребелівському педагогічному інституті. З огляду на це остаточно переїхав до Києва, де працював учителем, а пізніше – інспектором 4-ї Києво-Печерської гімназії.

О. Ф. Музиченко став одним із засновників і першим директором Київського педагогічного музею (1912–1913).

Під час діяльності українських урядів (1917–1919) займав посаду інструктора Генерального секретаріату освіти, закладав основи національної школи, брав активну участь у роботі Всеукраїнської академії наук.

З 1917 р. працював директором 4-ї Київської гімназії, а з 1920 р. очолив Київську трудову школу № 43 і одночасно працював професором Київського інституту народної освіти.

О. Ф. Музиченко залишив яскравий слід у дорадянському кримознавстві як етнограф болгарського населення півострова. Педагогічний творчий доробок вченого охоплює такі питання: зарубіжна педагогічна думка та шкільна практика; обґрунтування засад розвитку національної школи України; організація та проведення комплексного навчання в українських школах; методика навчання у початковій школі.

У центр розгляду всіх цих проблем О. Ф. Музиченко поставив формування активної самостійності й самодіяльності дитини. Він був одним з найбільших прихильників виховуючого навчання, яке розглядав як упровадження активних методів навчання, що спираються на доцільно обраний зміст освіти.

Матеріал підготовлено 

Прохоренко О. М.,

наук. співробітником відділу науково-документного забезпечення

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського,

2015 р.,

доповнено Демидою Є. Ф.,

наук. співробітником

відділу педагогічного джерелознавства та біографістики

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського,

2020 р.

Світлина:

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Музиченко_Олександр_Федорович.jpg