Ярмаченко Микола Дмитрович

(1928 – 2010)

Український учений-педагог, фахівець у галузі сурдопедагогіки та теорії й історії педагогіки, засновник і перший президент Академії педагогічних наук незалежної України.

Отримав вищу освіту на дефектологічному факультеті в Київському державному педагогічному інституті ім. О. М. Горького (з 1947 до 1951 р.). Там же закінчив аспірантуру і захистив кандидатську дисертацію (1954 р.), пізніше – докторську (1969 р.). Обидві дисертації присвячені питанням сурдопедагогіки.

Працював у КДПІ ім. О. М. Горького на кафедрі дефектології з 1954 р. до 1965 р.: асистентом, старшим викладачем, завідувачем кафедри. У 1965–1970 рр. очолював кафедру сурдопедагогіки, в 1968–1973 рр. обіймав посаду проректора з навчальної роботи КДПІ ім. О. М. Горького. З 1973 р. – директор науково‑дослідного Інституту педагогіки України; був обраний членом‑кореспондентом АПН СРСР (1974), дійсним членом (1982 р.), членом Президії АПН СРСР (1976–1986). У 1992–1997 рр. – президент-організатор і перший президент АПН України. З грудня 1997 р. – радник президії АПН України та головний науковий співробітник Інституту педагогіки АПН України.

Під керівництвом вченого здійснено ґрунтовні дослідження в галузі педагогіки, історії педагогіки, макаренкознавства, спеціальної педагогіки. Він є фундатором наукової школи сурдопедагогів України.

Автор монографій, підручників, посібників з історії педагогіки, психології, соціології, навчання й виховання дітей з вадами слуху, окремих методик викладання суспільних і природничих наук.

Матеріал підготовлено
Павленко Т. С.,
наук. співробітником
відділу науково-документного забезпечення
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського,
2018 р.,

доповнено Демидою Є. Ф.,
мол. наук. співробітником
відділу науково-документного забезпечення,
соціокультурної діяльності та міжнародних зв’язків
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського,
2019 р.

Світлини: