Батишев Сергій Якович народився 6 (19) жовтня 1915 року в селі Кадом нині Рязанської області, в сім’ї робітника. Росіянин. Закінчив середню школу і три курси Московського машинобудівного інституту. Працював вчителем в Кадомській школі. У 1939 році призваний на військову службу. Закінчив полкову школу, курси молодших лейтенантів. Велику Вітчизняну командир стрілецького взводу молодший лейтенант Батишев зустрів в районі Бреста. На шостий день боїв отримав важке поранення, лікувався в госпіталі. Після одужання повернувся на фронт, брав участь в боях на Брянському, Закавказькому фронтах. Приймав участь в звільненні України і Києва.

Командир батальйону 545-го стрілецького полку (389-а стрілецька дивізія, 3-а гвардійська армія, 1-й Український фронт), майор Батишев відзначився в боях 13-16 липня 1944 року при прориві ворожої оборони в районі сіл Звиняче і Ощів Горохівського району. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 року майору Батишеву С. Я. присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі “Золота Зірка” (N 2333). Після госпіталю знову повернувся на фронт, брав участь в боях на Сандомирському плацдармі. За роки війни був 5 разів поранений. У 1945 році був демобілізований.

Працював директором Саратовського індустріально-педагогічного технікуму, в 1946 році закінчив Саратовський інститут механізації. З 1947 року працював в Головному управлінні трудових резервів. Згодом очолював управління професійно-технічної освіти Калінінської області, був начальником Головного управління учбових закладів; у 1967-1973 роках заступником голови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з професійно-технічної освіти. Професійну діяльність поєднував з науковою роботою. Був одним із засновників досліджень у сфері педагогіки професійно-технічної освіти. У 1973-1991 роках – академік-секретар Відділення педагогіки і психології профтехосвіти Академії педагогічних наук СРСР. Протягом 24 років був членом Вищої атестаційної комісії; членом Ради з присудження премій Президента РФ. Доктор педагогічних наук (1969), професор (1970), член – кореспондент АПН СРСР (1968), дійсний член АПН СРСР (1974), дійсний член Російської академії освіти (1993), Нью-йоркської академії наук (1979), Міжнародної академії технічної освіти (1995), Міжнародної кадрової академії (1989), Академії професійної освіти (1990), почесний член Міжнародної академії освіти (1990), заслужений діяч науки Російської Федерації (1990). Лауреат премії Президента РФ в області освіти (1998 р.). Опублікував 36 книг, понад 400 наукових статей. Під його науковим керівництвом підготовлено більше 80 докторів і кандидатів педагогічних наук. Жив в Москві. Помер 21 березня 2000 року.

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, Червоної Зірки, «Знак Пошани», медалями. На батьківщині, в місті Кадом Рязанської області його іменем названа вулиця, відкритий будинок-музей. У місті Миколаєві (Україна) щорічно проводяться міжнародні наукові читання, присвячені пам’яті Героя Радянського Союзу академіка Сергія Яковича Батишева.